Технологія проектування





Етапи проектування
 Комплекс робіт по створенню проектної документації, розробка концепції, ескізу і робочого проекту називається проектування будинків. Процес проектування можна розбити на кілька важливих етапів:
1.     Передпроектний етап  - включає в себе збір інформації та її ретельну обробку. В перед проектному етапі можна виділити кілька під етапів:
·        складання програми проектування;
·        бесіда з замовником (споживачем);
·        ознайомлення з місцем проектування;
·        екскурсія по найбільш цікавим житлових будинків;
·        вивчення нормативної та методичної літератури;
·        вивчення спеціальної літератури.
 Даний етап важливий тим, що від кількості та якості інформації буде залежати правильність і ефективність майбутнього проекту. На цьому етапі стимулюється творча ініціатива, створюється сприятливі умови для формування основної ідеї та концепції.
2.     Ескізний етап  - цей етап один з найважливіших, які треба буде пройти на шляху до готового проекту. Це етап творчого пошуку, на якому відбувається виникнення і затвердження проектного рішення. У ході розробки проектної моделі об'єкта головним стає вміння добиватися внутрішньої узгодженості, взаємозв'язку сторін рішення. Процес розробки об'ємно-планувального рішення житлового будинку починається з «ідеї об'єкта» - головної думки автора. В її основі лежать художні образи, що відображають соціальні та космічні ідеї. Ідея будівлі повинна бути продуманою до найдрібніших деталей і містити в результаті алгоритм побудови архітектурної форми. В ході проектування всі приміщення, задані по програмі, розбивають на групи. Правильне розміщення груп приміщень у будинку по вертикалі, що видно на розрізах будівлі, і на горизонталі, що проявляється на планах будівлі, визначається в залежності від їх функціональних зв'язків. В результаті виконання функціональних вимог отримаємо об'ємну структуру будівлі.
3.     Інженерний етап  - планування повинна відповідати вимогам суспільного і протипожежної безпеки (надійні конструкції, вогнестійкі, брандмауери, відповідне рішення шляхів евакуації та ін). Залежно від підібраних конструкцій несучого кістяка беруть крок, проліт, висоти поверхів. Планування будівлі знаходиться також у взаємозв'язку з прийнятою в проекті системою несучих, огороджувальних та ізолюючих конструкцій на основі модульної системи, типізації, уніфікації і стандартизації елементів будівлі. У результаті виникає внутрішня структура - архітектурно-просторова форма житлового будинку.
4.     Архітектурно-художній етап  - на цьому рівні біля будівлі проявляється художній образ, що впливає через сприйняття на тонке (астральне) тіло людини, він викликає необхідні автору почуття та емоції. Після роботи на цих рівнях у будівлі з'являється остаточна зовнішня форма - екстер'єр та інтер'єр (вигляд).
Результат роботи архітектора - проект житлового будинку як елемента житлового середовища, яка в повній мірі відповідає образу життя і ціннісним установкам замовника. Основним завданням архітектурного проектування залишається пошук художніх образів, відповідних уявленням про Гармонії, про майбутню середовищі проживання людини.

 Архітектурний проект будь-якої будівлі полягає у створення концепції екстер'єру, інтер'єру, ландшафту прилеглого ділянки і як правило такий проект складається з ескізного пропозиції, 3d моделей і креслень.

Типи презентацій
·        Торгові презентації використовуються торговими агентами під час укладання угоди. Вони дають змогу за короткий час подати всю інформацію про товар, значно заощадивши час. Такі прпезентації дають змогу роз’яснити основні положення і переваги, які здобуває покупець. У торгових презентаціях можуть використовуватись всі види презентацій.
·        Маркетингові презентації використовуються при підготовці умов для майбутніх торгових презентацій. Їх застосовують для широкої аудиторії (проводяться на виставках-ярмарках або в офісі покупця), для навчання агентів з продажу. У маркетингових презентаціях можуть використовуватись всі види презентацій.
·        Навчальні презентації призначені для допомоги викладачу забезпечити зручне і наочне подання навчального матеріалу.
Навчальні презентації поділяються на такі види:
презентації-семінари;
презентації для самоосвіти;
презентації-порадники;
презентації для клієнтів корпорацій.
У навчальних презентаціях можуть використовуватись всі види презентацій.
         Корпоративні презентації поділяються на такі типи:
·        для акціонерів;
·        щорічні звіти;
·        електронні журнали;
·        для служб, зайнятих роботою з персоналом;
·        з питань інвестицій і фінансування.
Корпоративні презентації призначені для доведення інформації до акціонерів корпорації. Корпоративні об’єднання використовують також глобальну мережу Internet, що дає змогу дістати доступ до гіпертекстової гіпермедійної системми World Wide Web (WWW).


Тема проекту: КОНСТРУЮВАННЯ МОДЕЛЕЙ ВИРОБУ

УРОК 1-2                         
ТЕМА:   Конструювання візка.
МЕТА:     навчити учнів виконувати креслення візка,ескіз, наносити  розміри; удосконалювати навички в виконанні розмітки;
                 виховувати увагу, акуратність.
ОБЄКТ ПРАЦІ:  візок для дитячої іграшки
ЗМІСТ
1.     Конструювання візка для дитячої іграшки з виконанням відповідних графічних робіт
2.     Розмічання на металі розгортки візка та опор для осей платформи

УЧБОВІ ПОСІБНИКИ: зразок та креслення виробу

ОБЛАДНАННЯ: розмічальний та робочий інструмент індивідуального користування:                                                 заготовки з жерсті
ХІД ЗАНЯТТЯ
1.     Це,та інші заняття, зв’язані з виготовленням іграшки, включають в себе цілий ряд творчих задач, які вирішуються поетапно. Заняття розпочинаємо з розгляду проектів візка, які учні підготували вдома. Як правило, багато з них виконані недосконало, не мають вірного технічного вирішення:  для установки осей колес учні використовують борти візка. Придумати спеціальні опори для  осей – для учнів це складно. Після того,як учні ознайомилися з проектом,який запропонував їм вчитель, вони отримують можливість порівняти його з своїми пропозиціями,та побачити те, що не вдалося зробити самим.
2.     Висунути вимоги до  іграшки: зайчик повинен бути встановленим біля самого краю одного з  поперечних бортів візка, так як лапи його буде приводити в рух особлива деталь, яка носить назву кривошип (знайомство на наступних уроках). Кривошип є складовою частиною осі. Барабан, зрозуміло, потрібно поставити поруч з фігурою зайця.
      Виникають питання:
·        Чим в такому випадку визначаються розміри площадки платформи візка?
·        Чи буде гарною іграшка, якщо зважаючи на характер розміщення фігури зайця та барабану зробити візок, скажімо,квадратним?
(Візок потрібно конструювати залежно від усієї композиції, від розміщення всіх елементів іграшки).

Проблемне питання. ВИЗНАЧЕННЯ СПОСОБУ УСТАНОВКИ ОСЕЙ
Змонтувати їх безпосередньо в бортах платформи невиправдано з  конструктивних та художніх міркувань. Звертаючись до аналогів в техніці,ми побачимо, що такого не існує, тому приймається та пропозиція учнів, де в своїх проектах вони  пропонують спеціальні опори для осей.
Залишається визначити форму та розмір цих деталей, місцеположення, вид кріплення з корпусом платформи візка. Ці рішення вчитель дає в  готовому вигляді. Показуючи зразок  платформи, він пояснює учням, що всі данні відносно опор осей вони знайдуть на креслені. Що стосується  з’єднання  цих частин  з платформою, то воно буде  виконане з допомогою нового для учнів виду з’єднання металу – контактного електрозварювання, з яким вони познайомляться пізніше, в кінці виготовлення візка.
На дошці вчитель виконує креслення розгрортки  візка, яке учні переносять в свої зошити.
Під час виконання креслення вчитель звертає увагу учнів на поняття радіус (R) та його умовне позначеня. Показує на дошці прийом креслення опори та примінення циркуля. Знайомить учнів з начерком осьової лінії. Після закінчення роботи з виконанням графічних робіт учні спираючись на креслення виконують розмітку візка і опір  платформи на металі. Під час роботи проводити індивідуальні інструктажі; слідкувати за виконанням правил безпечної праці.
РЕФЛЕКЦІЯ:
·        Що нового ви дізналися на уроці?
·        Чи сподобався вам урок?






УРОК  3 – 4

ТЕМА:   Виготовленя візка з жерсті
МЕТА: удосконалювати вміння учнів по обробці виробів з жерсті; вміння                          використовувати в роботі найпростішого шаблона для розмічання вікон в                 листовому металі;
                виховувати увагу, охайність, вміння працювати самостійно та в колективі,                 дотримання правил безпечної праці.
ЗМІСТ
1.     Закінчення розмітки, вирізування розгортки платформи та опору для осей візка
2.     Розмічання з допомогою шаблона та вирубування вікон в платформі для встановлення на ній дерев׳яних деталей іграшки.
3.     Згин розгортки платформи візка

ОБЛАДНАННЯ: заготовки з жерсті, інструменти індивідуального користування.

УЧБОВІ ПОСІБНИКИ: зразок та креслення візка

ХІД  ЗАНЯТТЯ:
1.     Вступний інструктаж по вже знайомим, але які мають свої особливості відносно візка операції, а також з нового виду завдання – вирубування вікон в заготовці платформи.
2.     УВАГА! Після  закінчення розмітки, спочатку вирізаємо ножицями розгортку платформи. Вирізування ж  невеликих за розміром пластин для опор осей зручніше виконувати з допомогою ножиць малого розміру, без примінення тисків. При цьому показати прийом різання кінцевої частини опори, яка має форму  півокружності.
Опор  потрібно заготовити вісім штук – для того, щоб надати більшої міцності           їх  встановлюють по дві штуки на кожний кінець осі.
Після закінчення робот по різанню жерсті, на площадці платформи необхідно           вирубати три вікна прямокутної форми, які потрібні для установки іграшки та           приводу для неї. Розмітка вікон виконується за допомогою спеціального шаблона           з листового металу товщиною S1-1,2 мм. Використання шаблона бажано з ряду           причин:
·        Різноманітна праця учнів, скорочується монотонність яка виникає в процесі виконання розмітки;
·        Підготовлює учнів до використання ними більш ускладнених пристосувань в подальшій роботі;
·         На кінець, примінення пристосувань для розмітки вікон площадки платформи скорочує затрати учбового часу на виготовлення виробу.

Підкреслити  значення шаблонів на виробництві, їх  примінення сприяє
зростанню продуктивності праці, але й сприяє підвищенню її якості.
Показати шаблон та використання його.
З рубкою листового металу учні зустрічаються вперше. Їх необхідно коротко ознайомити з інструментом для рубки металу.
3.     Слюсарне зубило – кінцева, робоча частина зубила має клиновидну форму, яка виходить шляхом заточування зубила на точилі. В роботі головну роль виконує саме ця частина зубила. Відстань від руки до  ударної частини зубила повинна бути не  менша 25 мм. При рубці зубило тримають в лівій руці за середню частину. Потім вчитель переходить  до показу вирубки вікон: в розгортці на плиті. Повинні вийти розрізи, які мають двутавровий вигляд.
                                                                      Щоб закінчити цю роботу, потрібно зігнути кромки, які                                          утворилися під <180º всередину площадки платформи, що                                           збільшує її міцність в місцях  установки деталей. Спочатку                                          кромки  підгинають під <90º, а далі кладуть розгортку на плиту                                        так, щоб кромки були  повернуті в бік працюючого, і знову                                          зігнути  кромки на 90º до їх щільного прилягання до основи                                          площадки платформи. При цьому наносять легкі удари молотком. Показуючи цей прийом одночасно доводять до  відома учнів правила безпечної праці при рубці металу.
4.     Виконання тренувальних вправ: рубка метала на окремі полоски жерсті.             Поточний інструктаж.
5.     ЗАКРІПЛЕННЯ
1.    Яке призначення зубила?
2.    Що дає примінення шаблонів?
3.    Покажіть прийоми рубки метала.
4.    Яка послідовність виконання роботи при вирубці вікон в заготовці           платформи візка?
5.    Покажіть, як потрібно стояти при рубці металу та як тримати інструмент.
6.    Які вимоги техніки безпеки потрібно виконувати при рубці листового           металу?






УРОК 5-6

ТЕМА: Ознайомлення з контактним (точковим) електрозварюванням
МЕТА:  ознайомлення учнів з контактним електрозварюванням, свердлінням отворів;                 навчити  виконувати підготовчі операції, дотримуватись правил безпечної                 праці, способів економного використання матеріалів;
                виховувати бережливе ставлення до інструментів.
ОБ׳ЄКТ ПРАЦІ: візок дитячої іграшки.
ЗМІСТ
1.     Закінчення роботи по згинанню платформи візка.
2.     З׳єднання точковим  електрозварюванням окремих елементів платформи візка.
3.     Будова сверлильного верстата: свердлування отворів в опорах візка під осі колес.
4.     Знайомство з професією сверловщика.
ОБЛАДНАННЯ: інструмент індивідуального користування, апарат для контактного зварювання, сверлильний верстат шкільного типу; заготовки з жерсті.
УЧБОВІ ПОСІБНИКИ: зразок та креслення візка

ХІД  ЗАНЯТТЯ
1. Визначити послідовність закінчення виготовлення платформи візка:
а) закінчення гнуття бортів та кромок виробу;
б) з׳єднання опор з корпусом та стінок між собою з допомогою контактного                  електрозварювання;
в) свердління отворів в опорах для осей.
При такій організації уроку кожен учень може  після закінчення однієї операції переходити до іншої не чекаючи інших учнів.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.
1.     Теоретичне ознайомлення з контактним зварюванням.
     Метод – розповідь вчителя
Електрозварювання – процес отримання такого виду  з׳єднання деталей і різноманітних конструкцій, яке називається нероз׳ємним, тобто таке з׳єднання неможливо роз׳єднати не зруйнувавши метал. Протилежним з׳єднанням є роз׳ємне, яке здійснюється за допомогою болтів, гайок, шурупів, гвинтів. При цьому дуже важливо  підкреслити  політехнічний бік даної інформації, зробивши акцент на тому, що роз׳ємні та нероз׳ємні з׳єднання використовуються у всіх  механізмах і машинах. З допомогою  електро струму плавлять метал, що і дозволяє  зварювати окремі частини в одне ціле. Якщо  необхідно зварити тонколистовий метал, то струм  пропускають в тих місцях, де потрібно отримати з׳єднання. В випадках, коли листовий метал зварюють в окремих точках, зварювання називають – точковим.  
Зварювання металів має широке розповсюдження в машинобудуванні, будівництві, сілському господарстві, на транспорті – всюди воно використовується як для з׳єднання деталей і конструкцій, так і для ремонту частин машин, різноманітних технічних споруд. Точкове зварювання  широко використовується в автомобільному виробництві при виготовленні кузовів.
2.    Практичне ознайомлення зі зварюванням.                                                                 Демонструють та називають окремі частини зварювального апарату, концентрують увагу на тих його елементах, які мають для учнів практичну значимість – на електродах та педалі управління. Вводять в зону робочої дії електродів корпус  візка так, щоб почати  зварювання бортів. Натискуючи  на педаль, стискують з׳єднувальні елементи предмета, вмикають струм. Витримка – не більше секунди. Потім вмикають струм, знімають зусилля та перевіряють якість з׳єднання. Пересунувши корпус візка по вертикалі на 8 мм, знову повторюють вказані дії. Однаково   роблять зварювання всіх 4-х кутів візка.
    Закінчивши зварювання платформи візка, переходим до з׳єднання з нею опор осей.
    Тут потрібно нагадати, що може бути два вида будови опор осей візка: одинарних та подвійних,  тобто складаються з двох пластин. Якщо вибираємо 2-й варіант, то положення опор на корпусі повинно бути таким, щоб одна з пластин розташовувалась на внутрішній стороні візка, а друга – на зовнішній. Для одночасного встановлення в процесі зварювання обох пластин їх необхідно затискати в ручних тисках.
    Опори осей  зварюють з корпусом візка в 2-х  місцях, а частини обох пластин, які виступають за контур борта платформи, з׳єднують зварюванням в одному – двох місцях.
     Після ознайомлення з процесом зварювання необхідно пояснити правила безпечної праці.
1.     Для захисту від іскр необхідно одягти окуляри
2.     При виконуванні роботи необхідно користуватись рукавицями
3.     Заборонено тримати руки під верхнім електродом при його опусканні для стискування деталей.
3. Сверління отворів в опорах осей.
Навіть якщо учні знайомі з будовою сверлильного верстата слід нагадати їм основні положення відносно будови верстата та дати відповідні роз׳яснювання в зв׳язку з сверлінням отворів в  тонколистовому металі:
·        Призначення сверлильного верстата
·        З яких  головних частин він складається?
·        Керування верстатом
·        Основні правила техніки безпеки

Вчитель демонструє на верстаті виготовлення отворів в листовому металі. Невеличкий кусок жерсті, затиснутий в ручних тисках, притиснути до дерев׳яної підкладки. Другою рукою плавно подає обертове сверло, так щоб вісь сверла співпала з точкою накерненого на поверхні метала. Після здійснення операції інструмент відводиться в кінцеве положення. Під час показу прийомів слід особливу увагу  звернути на правила техніки безпеки:
а) не можна низько нахилятися до сверла;
б) не слід сильно натискати на ричаги;
в) прибирати стружку тільки після зупинки верстата.
При свердлуванні тонколистового металу можливий  захват заготовки, та підняття по спіралі вверх сверла. Щоб цього запобігти потрібно зробити пристосування схоже на підкову з загнутим під  прямим кутом донизу вістрям. Цим вістрям пристосування вбивається в дерев׳яну підкладку. Заготовка розміщується в зазорі між підкладкою і пристосуванням. Сверло проходить в зіві скоби.



Проблемна задача: Запропонуйте інший спосіб свердління. Заготовку розміщують між двома  фанерними дощечками товщиною 5-6мм. Дощечки збивають цвяхами , в такому вигляді і   проводять  свердління. Але в даному випадку   потрібно досить точно розмітити місце  проходження сверла в одній з дощечок та  прослідкувати за тим, щоб при зборці розмітка  на металі співпала з розміткою на фанері. Свердлильний верстат-перша машина з якою   зустрічаються учні в роботі. Потрібно нагадати  про роль і значення верстатобудування. Слід  познайомити з професією верстатників – однією з масових та розповсюджених професій. Серед різноманітних категорій металістів верстатники є найбільш  кваліфікованими та технічно підготовленими кадрами робітників. В свою чергу, в числі верстатників окреме місце належить праці сверловщика, на виробництві багато різних видів свердлильних верстатів. Деякі з них  мають дуже великі розміри, на таких верстатах виконують складні роботи. Щоб управляти такими верстатами потрібна спеціальна технічна підготовка. Професія сверловщика знаходить все ширше використання в машинобудуванні.

ІІІ.  ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ
1.     Назвіть основні правила свердління отворів в  листовому металі на свердлильному верстаті.
2.     Що представляє собою контактне зварювання.
3.     В чому призначення електродів зварювального апарата.
4.     Показати як потрібно виконувати контактне зварювання.
5.     Назвати правила техніки безпеки.

ІV. ПРАКТИЧНА РОБОТА
       Сверління отворів











  


УРОК7-8-9                                                                                                                                       ТЕМА:  Конструювання з дроту привода до дитячої  іграшки        МЕТА: знайомство      з механізмом приводу іграшки, конструювання окремих його                деталей;
               розвивати вміння та навички з обробки дроту;
               виховувати увагу, зосередженість, вміння технічно мислити.
ОБ׳ЄКТ  ПРАЦІ: механічний привід до дитячої іграшки
ЗМІСТ  УРОКУ
1.     Виконання креслення та виготовлення моделі колінчатого вала з одним кривошипом з дроту.
2.     Аналіз конструкції дитячої іграшки – зайчик-барабанщик, встановленого на візку, та знаходження можливостей її модернізації.
3.     Розробка приводу іграшки з використанням моделі колінчатого вала з одним кривошипом.
4.     Розробка конструкції колінчатого вала з двома кривошипами, що забезпечує зміну характеру руху іграшки.

ОБЛАДНАННЯ: заготовка з сталевого дроту Ø 3 мм, або  мідного дроту Ø 5мм; пристосування для виготовлення моделі колінчатого вала з одним  кривошипом, інструменти.
УЧБОВІ ПОСІБНИКИ: креслення виробів,моделі колінчатого вала, деталі іграшки.

ХІД  ЗАНЯТТЯ
На початку 1-го уроку перед учнями ставиться нескладна практична задача – виготовити модель колінчатого вала.
1. Розповідь вчителя.
В деяких машинах використовують вали, в деяких є коліна (кривошипи). Такі вали  називаються колінчатими, наприклад в паровій машині, двигуни внутрішнього згорання. Продемонструвати модель кривошипа, намічену для виготовлення.
         Де ви могли бачити такий кривошип?
2. Креслення ескізу виробу.
         Згадати правила виконання ескізу, умовні позначення на кресленнях, простановка розмірів, ліній.
3. Практична робота
Отримавши заготовки, учні рівняють їх та згинають з допомогою пристосувань (оправки та тиски), дивлячись на плакат отриману модель колінчатого вала порівнюють по розмірам, які вказані на кресленні, і якщо потрібно виконують заключну правку.
4. Колективне обговорення. Необхідність замінити вісь візка кривошипом і з допомогою його через жорстке з׳єднання – шатун передати рух до лапок зайчика.
5. Самостійна робота
       Знайдене конструктивне рішення кожен учень повинен, як зуміє, виразити графічно, тобто, накреслити схему передачі зусилля від колінчатого вала до лап зайця. (Вчителю не вмішуватись в процес).
       Умова до креслення: на технічному рисунку повинні бути показані лише вал, шатун та лапки. Після виконання рисунків відбираються окремі з  них, аналізуються, вносяться поправки, уточнення, зміни. Приймається остаточна  схема механізму (див. рис.).
        Вчитель ставить перед учнями більш складнішу задачу:
·        Як заставити лапи зайчика рухатися не в одному напрямку, а в протилежному?
        Щоб вирішити задачу потрібно в модель кривошипа внести зміни, потрібна інша різновидність моделі колінчатого вала.
        Учні повинні здогадатись замінити колінчатий вал з одним кривошипом на колінчатий вал з двома кривошипами.
         Відповідно змінюється і схема привода.
6. Заключний інструктаж
Підведення підсумків творчої діяльності учнів.
1.     Який вигляд має привід іграшки у випадку примінення колінчатого вала з одним  кривошипом?
2.     Який вигляд має привід іграшки у випадку примінення колінчатого вала з двома кривошипами?
3.     За рахунок чого досягається рух лап зайця в різні боки?






УРОК 10

ТЕМА: Виготовлення привода до дитячої іграшки
МЕТА: розвивати вміння  працювати з дротом, навички з гнуття дроту;
             закріплювати вміння та навички в користуванні слюсарним інструментом              та  пристосуванням;
            виконувати правила безпечної праці;
            виховувати увагу, вміння працювати самостійно.
ОБ׳ЄКТ ПРАЦІ: механічний привід до дитячої іграшки
ЗМІСТ
1.     Виготовлення колінчатого вала з двома кривошипами.
2.     Зборка іграшки.
3.     Закінчення виготовлення привода іграшки
ОБЛАДНАННЯ: слюсарний інструмент індивідуального користування, заготовки                                сталевого дроту Ø2; Ø3мм, або мідного дроту Ø3; Ø5мм;                                пристосування для виготовлення моделі колінчатого вала з двома                                кривошипами: візок  та дерев׳яні деталі іграшки.
УЧБОВІ ПОСІБНИКИ: зразок, креслення виробу.

ХІД   ЗАНЯТТЯ
1.     Вступний інструктаж
2.     Практична робота
Виконують роботу по виготовленню колінчатого вала з двома кривошипами. В ході роботи використовують індивідуальні інструменти, але міняють пристосування (оправку), яке складається з двох  металевих пластин прямокутної форми перерізом 5х17мм та довжиною 80-90мм кожна. Пластини виконують роль не тільки  згинаючого пристосування, але й шаблона на виготовлення моделі вала. Увагу учнів звернути на те, що ця особлива властивість пластин дає можливість виконати операцію-розмітка. Ще раз  нагадати про призначення пристосувань які спрощують роботу на виробництві, завдяки чому прискорюється продуктивність праці.
Операції по згинанню дроту виконувати в послідовності показаній на плакаті (див. рис.)
             Після виготовлення вала учні починають збирання іграшки:
·        встановлюють на місце колінчатий вал, задню вісь, яку попутно, в процесі зборки, роблять з дроту того ж перерізу, що і колінчатий вал:
·        монтують в прорізах візка фігурку зайчика та імітований барабан;
·        на вал та вісь одягають колеса.
     Вчитель показує, як закріпити дерев׳яні деталі на візку за допомогою шипів, які мають основи деталей, та використати при цьому шпильки або дерев׳яні планки.
      Колеса одівають на вал та вісь з силою; кінці вала та осі запилюють, придаючи їм 3-х гранну або ступінчату форму. Виступаючі з колес частини дроту згинають кільцем круглогубцями. Між платформою та колесами повинен бути зазор в 2мм.
     Останнім етапом робота є виготовлення та встановлення шатунів механічного приводу.
3.     Заключний інструктаж
Дати характеристику та оцінку основних мотивів практичної діяльності учнів.





УРОК 11-12

ТЕМА: Регулювання та опорядження дитячої іграшки
МЕТА: ознайомити учнів з регулюванням, випробуванням та опорядженням                іграшки;               
               розвивати художнє мислення;
               виховувати естетичний смак
       ОБ׳ЄКТ ПРАЦІ: дитяча іграшка «Зайчик на візку»
ЗМІСТ
1.     Поняття про оздоблення поверхні тонколистового металу.
2.     Регулювання та випробування виготовленої іграшки. Зачищення та фарбування поверхні візка іграшки.
3.     Підведення підсумків по конструюванню та виготовленню виробу.
4.     Знайомство з професією – слюсар.
       ОБЛАДНАННЯ: надфілі, напилки, шкурка наждачка, фарба масляна або емаль,                                       пензлик.
       УЧБОВІ ПОСІБНИКИ: креслення виробу, зразок.
ХІД   ЗАНЯТТЯ
1.     Розповідь вчителя про вимоги які висуваються до оздоблення поверхонь тонколистового металу. Велике значення зовнішнього вигляду виробу, естетичного оформлення інших предметів, з якими людині випадає зустрічатися в повсякденному житті. До речей, виготовлених з металу, незалежно від їх призначення, в рівній мірі застосовуються естетичні вимоги.
        Для чого?
Виявляється, як встановили вчені, наприклад, форма та колір машин певним чином  впливають на інтенсивність праці робітників, позитивно впливають на настрій під час роботи, а  деякі кольори сприятливо впливають на зір. Крім того, фарбування захищає метал від корозії. Перед тим, як покрити металеву поверхню фарбою, з неї видаляють грязь, іржу, а також поверхню вирівнюють, прибирають задири, доводять поверхню до потрібної жорсткості. На прикладі візка для іграшки показують, як провести зачищення тих чи інших місць, виправити вмятини, підготувати поверхню до форбування.
2.     Практична робота
·        закінчення регулювання довжини шатунів, з׳єднавши їх з лапами зайця;
·        проконтролювати правильність і надійність установки коліс, кріплення дерев׳яних деталей на візку;
·        правка і зачистка візка, де потрібно видалити виступи метала, опиляти гострі кромки, задири та інше;
·        пофарбувати металеві частини виробу.
3.     Заключний інструктаж
Провести узагальнення першочергових фізичних понять, які зв׳язані з будовою механічної іграшки. Пояснюючи види рухів колінчатого вала та лап зайця, учитель уточнює вираз «обертовий рух», «коливальний рух». Учні приходять до визначення поняття про кривошипно-шатунний механізм: це такий пристрій, за допомогою якого один вид руху переходить в інший вид. В даному  випадку обертовий рух переходить в коливальний.
При виготовленні даної іграшки ми з вами познайомилися з професією -  слюсар.
Заслухаємо доповідь про цю професію.
Учень – слюсарні операції приміняються в машинобудуванні не тільки при зборці машин, без них не обійтися при виготовленні окремих деталей, під час ремонту верстатів, машин і різноманітних установок, при виготовленні інтсрументів та пристроїв. Таким чином на будь якому виробництві, на фабриках, заводах, в сільському господарстві, скрізь, де існують машини та механізми, на всіх будівництвах необхідна праця слюсаря різних спеціальностей й кваліфікацій.
Кваліфікований слюсар, крім спеціальних знань слюсарної справи і практичних навичок, повинен мати достатні загальні теоретичні знання і  загальноосвітню підготовку. Повинен вміти читати креслення, користуватися ними в своїй роботі.
МОЗКОВИЙ   ШТУРМ
·        як з׳єднуються між собою дерев׳яні та металеві деталі іграшки?
·        для чого в іграшці використовують кривошипно-шатунний механізм?
·        що таке колінчатий вал?
·        як з׳єднані між собою вісь та колесо?
·        за рахунок чого  конструктивно змінено перший варіант іграшки?
      4. Підведення підсумків.
Виставлення оцінок, назвати кращі роботи.


Немає коментарів:

Дописати коментар